Нижче україномовна версія Praca w wolnych zawodach charakteryzuje się dużym ryzykiem prekaryjności, poprzez brak stabilnego i regularnego dochodu, nieregularność zleceń, projektowość działań, itd. W kontekście przymusowej migracji do Polski, ukraińskie uchodźczynie-freelancerki muszą dodatkowo zmierzyć się z barierą językową, specyfiką innego rynku pracy, klientów i odbiorców, brakiem wypracowanych w kraju ojczystym sieci społecznych oraz niekiedy pozostawieniem warsztatu pracy w Ukrainie, co może generować trudność w wykonywaniu swojego zawodu, pozyskaniu i realizacji zleceń.
Internet i popandemiczne otwarcie instytucji na działania online stwarza potencjalnie szanse pracy poza granicami swojego kraju, lub też na pracę w przestrzeni transnarodowej. W odpowiedzi na zaistniałą sytuację, instytucje kultury ogłosiły też dodatkowe środki dla przedstawicielek zawodów kreatywnych z Ukrainy. Jednak rosnąca inflacja oraz wielomiesięczne zaangażowanie Polaków w pomoc Ukrainie i Ukraińcom, ma wpływ na style konsumpcyjne i zachowania konsumenckie. Poczucie przesycenia tematem wojny i Ukrainy może mieć przełożenie na niższe zainteresowanie wyrobami i wydarzeniami kulturalnymi związanymi z tą tematyką.
Nasz projekt ma na celu:
- analizę specyficznych wyzwań, barier i potrzeb tych kobiet, z perspektywy kontynuacji działalności artystycznej w Polsce,
- wymianę doświadczeń między ukraińskimi twórczyniami, a szeroko pojętymi instytucjami kultury i odbiorcami działań,
- wytworzeniu i transferowi wiedzy na temat długofalowej integracji freelancerek z Ukrainy, które znalazły się w sytuacji uchodźczej, ułatwiając im funkcjonowanie w nowych realiach w polskim społeczeństwie i na polskim rynku pracy, korzystając z doświadczeń niemieckich w tym zakresie.
W ramach projektu, 31 maja 2023 r. w siedzibie Goethe-Institut w Warszawie odbyła się debata „Ukraińskie artystki-uchodźczynie na polskim rynku pracy”. Ukraińskie twórczynie, które z powodu wojny przyjechały do Polski i kontynuują tu działalność artystyczną oraz ekspertki z polskich i niemieckich instytucji kultury dyskutowały nt. wyzwań, barier i potrzeb, z perspektywy kontynuacji działalności artystycznej w Polsce, oraz z perspektywy polskich i niemieckich instytucji kultury.
Projekt realizowany jest przez Instytut Spraw Publicznych, Goethe-Institut oraz Fundację Współpracy Polsko-Niemieckiej. Dofinansowany ze środków Ministerstwa Spraw Zagranicznych Republiki Federalnej Niemiec, w ramach linii projektowej „Mosty przyszłości. Polska i Niemcy dla Ukrainy”. 
Українські художники-фрилансери-ремісники на польському ринку праці
Проект присвячений українським художницям, фрілансерам та майстриням, які внаслідок нападу Російської Федерації на Україну були змушені виїхати до Польщі.
Робота у вільних професіях характеризується високим ризиком нестабільності через відсутність стабільного та регулярного доходу, нерегулярність замовлень, проектну діяльність тощо. В контексті вимушеної міграції до Польщі українські біженки-фрілансери змушені додатково зіткнутися з мовним бар’єром, специфікою іншого ринку праці, клієнтами та одержувачами, відсутністю соціальних мереж, розвинутих у рідній країні, а іноді залишати майстерню в Україні, що може створити труднощі у практиці своєї професії, отриманні та виконанні замовлення.
Інтернет і відкриття установ після пандемії для онлайн-діяльності потенційно створюють можливості для роботи за кордоном або роботи в транснаціональному просторі. Реагуючи на ситуацію, заклади культури також анонсували додаткові кошти для представників творчих професій з України. Проте зростаюча інфляція та багатомісячна участь поляків у допомозі Україні та українцям впливають на стиль споживання та споживчу поведінку. Відчуття насиченості темою війни та України може вилитись у зниження інтересу до продукції та культурних подій, пов’язаних із цією темою.
Наш проект має на меті:
- аналіз специфічних проблем, бар'єрів і потреб цих жінок з точки зору продовження мистецької діяльності в Польщі,
- обмін досвідом між українськими митцями та широкими культурними інституціями та реципієнтами діяльності,
- створення та передача знань щодо довгострокової інтеграції фрілансерів з України, які опинилися в ситуації біженця, полегшення їх функціонування в новій реальності польського суспільства та на польському ринку праці, використовуючи німецький досвід у цій сфері .
Проект реалізують Інститут громадських справ, Goethe-Institut та Фундація польсько-німецької співпраці. Співфінансовано Міністерством закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина, в рамках проектної лінії «Мости майбутнього. Польща та Німеччина для України. 
